В даній книзі представлено близько 360 лікарських рослин. Особливу увагу приділено медичному аспекту. Класифікація лікарських рослин відбуваєтся слідуючим чином:
Офіцінальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів у країні.
Фармакопейні лікарські рослини — офіцінальні рослини, вимога до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини й лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямів фармацевтичної науки Фармакогнозія.
Лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, більшість рослин у ній відносно погано описані, і відомості про ефективність їхнього застосування не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Проте багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або занадто дорога.
У лікарських травах міститься мінімум одна речовина, що має лікувальні властивості. Ця речовина або речовини найчастіше нерівномірно розподілені у тканинах і частинах рослини. Тому під час збирання лікарських трав треба знати, де зосереджено корисні елементи та у який період розвитку рослини їхня концентрація максимальна.
Основні способи застосування сировини лікарських рослин: виробництво лікарських засобів для внутрішнього й зовнішнього застосування.
Внутрішньо застосовують водні витяги: настій, відвар, водно-спиртові, масляні витяги (настойка, екстракти) з лікарської рослинної сировини або зборів. Із соковитих свіжих частин офіцінальних рослин одержують сік. Рідше застосовують у медицині порошок із висушеної лікарської рослинної сировини.
Для зовнішнього застосування використовують: трав’яну ванну, обгортання, примочки, компрес.
З офіцінальних рослин одержують різні морфологічні групи лікарської рослинної сировини: траву, квітки, листя, кореневища, коріння, плоди, насіння, кору, бруньки та ін.
Электронная библиотека книг
